Як працює механізм оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення?

Як витікає з положень закону, пробація застосовується до всіх правопорушників, вина яких визнана і до яких застосовані покарання, альтернативні позбавленню волі, або до осіб, які звільняються з місць позбавлення волі внаслідок заміни покарання у вигляді позбавлення волі на інший вид покарання. Вони всі, згідно закону, потрапляють під пробацію.
Строк застосування пробації — це строк, на який судом застосоване покарання, альтернативне позбавленню волі. Коли люди потрапляють вже безпосередньо у пробацію, ми також проводимо більш розширену оцінку ризиків і потреб. Офіційно вона називається оцінкою ризиків вчинення повторного правопорушення.
Коли вирок суду набирає законної сили, і правопорушник потрапляє на облік у пробацію, ми, знову-таки, аналізуємо сфери життєдіяльності людини, отримуємо додаткову інформацію з інших джерел, розробляємо план індивідуальної роботи. Тобто, крім контролю за виконанням людиною покладених на нею рішенням суду обов’язків, ми надаємо їй консультації і необхідну допомогу в тому, щоб вирішити проблемні питання життєдіяльності, що впливають на можливий ризик вчинення повторного правопорушення.
Ця система ризиків працює у світі давно, ще з 80-х років, і працює досить успішно. Це і є суть пробації: ми не просто контролюємо, а ще й мотивуємо людину до змін, підказуємо, що саме потрібно змінити, і надаємо допомогу, будучи «посередниками», кейс-менеджерами тощо у процесі життєвих змін.