Сайт міста Городок

Городок – місто, один з районних центрів Львівщини. Назва населеного пункту цілком зрозуміла. Вона походить від слова «город», тобто місто або «городок» - невелике укріплене поселення. В данину вживалися назви «Городок Солоний» або «Соляний Городок», позаяк це був один із центрів торгівлі сіллю на Галичині. В 1906-1945 рр. місто носило назву Городок Ягеллонський в честь короля Речі Посполитої Владислава ІІ Ягайла.

Історія підльвівського Городка сягає сивої давнини. Напевно, місто вже існувало в часи Київської Русі. Основний розвиток міста припав на період Галицько-Волинської держави. Літописець Нестор про нього згадує вперше під 10-м вересня 1213 р.

Існування поселення на місці Городка підтверджується залишками давньоруського городища. Пізніше на цьому місці було зведено княжий замок. Довкола дитинця була острога, тобто передмістя. Таким чином, тодішнє місто собою являло хорошу фортецю. З одного боку неприступним його робила річка Верещениця, з інших боків оточували непролазні багна.

Вже з наступного століття Городок стає провідним торгівельним центром Галицько-Волинської держави. Місто лежало на перетині стратегічних торгівельних шляхів, великі потоки товарів перевозилися за допомогою водного шляху, Верещиця тоді була придатна для судноплавства.

Справжній розвиток Городка припадає на 1387-1434 рр., коли містечком володіє польський король Владислав II Ягайло. Завдяки ньому місто в 1389 р. отримало Магдебурзьке право. Звідтоді Городок почав активно будуватися. В центрі міста сформувала Ринкова площа, на околицях розрослися два передмістя – Львівське і Черлянське (за назвою сусіднього села).

В наступні століття Городок кілька разів зазнавав, як і всі інші міста Галичини, спустошливих татарських набігів. І щоразу місто відроджувалося з попелищ. В ΧΙV-ΧVΙΙ ст. це великий ремісничий центр (діяло 12 цехів). Тоді ж набуває розвитку торгівля сіллю і рибою.

За часів Австро-Угорської держави Городок з приватновласницького міста став державним. Довкола нього в цей час виникали численні німецькі колонії.

Під час Першої світової війни на околицях Городка відбулася масштабна битва між австрійцями і росіянами, відома у воєнній історії під назвою Городоцька.

За польських часів у Городку відбувся напад на пошту. В акції взяли участь члени ОУН з багатьох міст Галичини. Напад виявився невдалим, бо поштарі мали при собі зброю, четверо оунівців загинули.

Великих руйнувань і втрат Городок зазнав під час Другої світової війни.

В радянський час поблизу Городка у Черлянах побудували військовий аеропорт. Городоцьке летовище окрім військових цілей використовувалося як резервне Львівського аеропорту. Пасажирів, літаки яких тут сідали, доставляли безпосередньо зі злітної смуги до Львова.

В Городку народилися або перебували видатні українські, польські та єврейські діячі. Цікавий життєвий і науковий шлях одного з таких – польського історика та архіваріуса Францішка Яворського. Починав свою працю він у магістраті Львова, де виявляв і вивчав давні міські акти. Свої напрацювання Францішек Яворський регулярно друкував на шпальтах «Львівського кур’єра». Не маючи професійної історичної освіти він написав більше 10 фундаментальних розвідок з історії Львова.

У Городку також народився один з організаторів польського національного руху в Австро-Угорській імперії, видавець газети «Новий Вік» Іполит Сливинський. Окрім громадсько-політичної діяльності активно займався професійною. Він – автор низки кам’яниць у Львові.

У Городку кільканадцять архітектурних споруд, що заслуговують на увагу. Городоцька ратуша збудована в 1832 р. Споруда має риси класицизму, збереглася майже в первозданному вигляді за виключенням шпилю.

Одна з головних оздоб Городка – фарний костел, закладений Владиславом Опольчиком. Храм має ренесансні риси. За свою історію зазнавала кілька разів перебудов.

Побудова дерев’яної церкви Св. Івана Хрестителя датується 1752 р. та відноситься до галицької народно-будівної архітектурної школи. Розписи в середині храму виконані в ХІХ ст. Федором Щербокоським. Тоді ж поруч з церквою було зведено муровану дзвіницю.