Сайт міста Ізюм

Ізюм – місто обласного значення на Слобожанщині, центр Ізюмського району, одне з найбільших міст Харківської області України. Розташоване біля підніжжя найвищої в Харківській області гори Кременець (висота над рівнем моря 218 метрів), на березі Сіверського Дінця в місці впадіння річок Мокрий Ізюмець та Сухий Ізюмець.

Місто отримало свою назву від річки Ізюмець (притока Дінця) і давнього Ізюмському броду, біля якого і виникло само поселення. Інша гіпотеза стверджує, що Ізюм отримав назву від трохи зміненого слова «Гузун», що в перекладі з татарської означає «переправа».

Територія, на якій розташований сучасний місто, обживалося людьми з глибокої давнини. Надалі, змінюючи один одного, на території Ізюмщини проживали хазари, скіфи, сармати, готи, гуни, алани, печеніги, половці. До наших днів збереглися свідчення їх перебування - кургани та половецькі кам'яні «баби». В XI-XII століттях в межах сучасного міста відбувалися бої між давньоруськими князями і кочівниками-половцями. Перша письмова згадка про місто – згадка про російську сторожку «Ізюмська сакма» в 1571 р. Але офіційною датою заснування Ізюму вважається 1681, час коли на території сучасного міста облаштувалася група переселенців, та під керівництвом козацького полковника Григорія Донця-Захаржевського була побудована велика фортеця -Ізюм, вигідне географічне положення послугувало швидкому перетворенню Ізюму в центр краю. У 1685 Ізюм стає полковим містом - центром Ізюмського слобідського козацького полку, якому підпорядковувалися 13 навколишніх міст і слобід. Ізюмський полк, брав участь у багатьох військових кампаніях: Північній війні, російсько-турецьких війнах, штурмував Очаків, Бендери, Ізмаїл, бився під Бородино, Парижем. З 1765 року, після ліквідації на Слобожанщині полкового пристрою, територія полку була перетворена в Ізюмську провінцію Слобідсько-Української губернії. З утворенням Харківського намісництва в 1780 році Ізюм став повітовим центром. У 1923 році Ізюм став центром округу, після ліквідації округів в 1930 році Ізюмський район підпорядковувався Харкову, а з 1932 року входить до складу Харківської області, як місто обласного підпорядкування. В 1916 р. з розпорядженням царя Миколи ІІ було розпочато в місті будівництво заводу оптичного скла, таким чином Ізюм став першим містом в державі, де почали його виготовляти.

Ізюм дав світові талановитого художника С. І. Васильківського, автора більш ніж трьох з половиною тисяч полотен, в основному на тему українських пейзажів, також Васильківський являється автором відомого портрета Т.Г. Шевченко.