Сайт міста Теребовля

Теребовля – одне з найдавнішніх міст Тернопільського Поділля, районний центр Тернопільської області. Швидше за все і сама назва міста дуже давня і походить ще з періоду ранньої Русі. В українській мові, а у видозміненій формі і в інших мовах є слово «теребити», яке означає очищати, викорчовувати. Тобто перші поселенці могли тут викорчувати ліс та поселитися. Міста із схожою назвою є в Білорусії,  Польщі, Чехії та інших країнах.  Деякі мовознавці (Я. Рудницький М. Худаш) вважають, що місто, як і багато давніх поселень, виникла від слов’янських імен: Теребослав чи Теребовіт. Народна легенда пояснює, що під час навали монголів загув теребовлянський князь та двоє його синів. Тобто було в мешканців «три болі», а самих загиблих поховали на горі Покрівка, де довгий час три хрести за померлими. Така версія не співпадає з історичними даними, адже навала монголів відбулася мало не за півтора століття першої письмової згадки про поелення.

Теребовля належить до числа літописних міст. Вперше його під такою назвою зафіксовано в «Повісті минулих літ» під 1097 р. Теребовля згадується у зв’язку із Любецьким з’їздом князів. При чому тоді Теребовлянське князівство було закріплене за Васильком Ростиславовичем, як спадкове володіння. Звісно, що місто існувало й раніше та було власністю батька Василька Ростиславовича – Ростислава Володимировича. Теребовлянське князівство в цей час проіснувало порівняно недовго та в 1141 р. увійшло до складу Галицького. З розпадом Галицько-Волинської держави Теребовлянське князівство після 1205 р. знову відокремилося.

За князівських часів Теребовля була значним центром економічного і суспільного життя краю. На Замковій горі стояв замок, довкола якого локалізувалося місто. Відомо, що теребовлянський замок  в 1241 р. зруйнували війська хана Батия.

З входженням Тернопілля до складу Польщі Теребовля залишила за собою свій високий адміністративний статус. Теребовлянський замок було відбудовано, а місто поступово розвивалося. 1389 р. Теребовля отримала Магдебурзьке право.

Теребовля спочатку виникла на правому березі річки Гнізни. В 1415 р. теребовлянський шляхтич Бартош Головацький отримав право на закладання Нового Міста на лівому березі. В наступні століття Теребовля то розвивалась, то занепадала внаслідок різноманітних військових подій.

З 1434 р. фктично безпервно Теребовля була повітовим центром. Інтенсивний розвиток міста почався лише наприкінці ХІХ ст., коли сюдою пролягла залізниця зі Львова до Чернівців. Та «золоті часи» розвитку Теребовлі припали на міжвоєнні роки існування відновленої Речі Посполитої. Тоді в місті працювало ряд промислових підприємств, найбільшими з яких була цегельня та каменеломня, численні крамнички, стадіон, музей, школи.

В першій половині ХХ ст. Теребовля пережила жахіття двох світових воєн, безчинства радянської влади. В місті, як найбільшому в околиці створили гетто, в якому знищили близько 3000 євреїв. В радянський час в Теребовлі відновлено роботу всіх підприємств, що працювали за Польщі та побудовано декілька нових. Тоді ж в склад міста включено село Сади.

Найвідоміша архітектурна пам’ятка Теребовлі – замок. Коли місто втратило потреби у фортифікаційній твердині, замок більше не відбудовувався і почав потроху занепадати. Зараз частково вціліли його оборонні мури.

Заслуговує на увагу міська забудова Теребовлі. В центрі міста – давня  Миколаївська церква. Побудова храму датується XVI ст., святиня зазнавала неодноразових перебудов в наступні століття. Заслуговують на увагу комплекс будівель кляштору кармелітів та Петропавлівський костел.

Найвідоміший уродженець сучасної  Теребовлі – український співак та актор Віктор Павлік. В рідному місті розпочав співацьку кар’єру. З 1999 р. почав видавати музичні альбоми, на даний момент в його творчому доробку 14 альбомів естрадних творів. Серед інших діячів мистецтва родом з Теребовлі можна згадати Юрія Кіцилу та  Олега Кульчицького.