Сайт міста Вараш

Вараш – наймолодше місто Рівненської області. Міський статус надано в 1984 р. Раніше на місці Вараша існувало однойменнее село. До 2016 р. місто мало назву Кузнецовськ,  на честь М. Кузнецова – радянського партизана, ставлення до діяльності якого в Україні досить неоднозначне. Назва Вараш має давнє походжння, ще цікавіші можливі її пояснення. Впершу чергу відчувається співзвучність із назвою села Варяж на Львівщині. Обидва поселення могли раніше бути на шляху прямування угорських племен із Приуралля через територію України і далі через Карпати, де вони заклали власну державу – Угорщину. З угорської мови назва міста може буквально перекладатися як укріплена залога. Цьому підтвердженням є й інші згадки. На думку В. Рожка назва міста має стосунок до слов’янських волхів «варяжбів». Менш малоймовірно, що назва якось пов’язана з варягами.

Найраніші достовірні дані про давнє минуле Вараша є в працях видатного українського археолога Володимира Антоновича. Досліджуючи Полісся він виявив давньоруське городище неподалік села Бабка (пізніше хутір Вараша). Місцеві жителі цю місцевість називали Замковою горою. Неподалік в Стиру були виявлені рештки затонулого човна, який міг відноситись до руських часів.

Під назвою Вараш (Вараж) село відоме в письмових джерелах з 1776 р. Звичайно, що воно існувало набагато раніше. Вже з 1799 р. відомі церковно-метричні книги, а церкви існували в тих селах, де була достатня кількість парафіян. Тому село виникло як мінімум за декілька десятків років від часу першої згадки про нього.

Впродовж ХІХ-ХХ ст. Вараш не відігравав ніякої важливої ролі в житті поліського краю. На початку ХХ ст. тут проживало трохи більше 700 жителів, до села були приписані 4 хутори.

За розповідями старожилів ще до Другої світової війни між Варашем та Старою Рафалівкою стояв кам’яний пам’ятник з написом Ян  Конарі. Саме це місце називають місцем розташування давнього угорського поселення.

В радянський час в селі, як і всюди на Західній Україні було створено колгосп. Як село Вараш припинив своє існування з початком будівництва Рівненнської АЕС.

25 травня 1973 р. в житті Рівненської області сталася важлива подія – було забито перпшу палю під будівництво атомної електростанції. Поруч з грандіозним будівництвом почали зводити житлові будинки. Вже за якихось 5 років виникло селище атомників – Кузнецовськ. Перші три енергоблоки на Рівненській АЕС було введено в експлуатацію ще в 1980-х рр., останній – в 2004 р. Електростанція виготовляє близько 14 % енергії усіх атомних електростанцій в Україні.

Зараз Вараш динамічно розвивається, спостерігається постійний приріст населення. Окрім Рівненської АЕС в місті за часів Незележності виникло багато нових підприємств, які працюють в деревообробній, легкій та харчовій галузях.

Раніше перлиною села Вараша була церква Св. Архистратига Михаїла. Її було зведено з дерева на гроші князів Чарторийських. Храм мав типову для цього регіону хрестово-купольну схему. На місці, де раніше стояла ця церква за часів Незалежності зведено такий же храм.

Заслуговує на увагу міський герб Вараша. Він один з небагатьох в світі, де зображено атомну електростанцію.

У Вараші народився український футболіст Олег Голодюк. Починав свою футбольну кар’єру Олег Юрійович в місцевій команді «Ізотоп». З 1997 по червень 2016 р. виступав за львівські футбольні команди, зокрема, за «Карпати-2» та «Карпати». Зараз Олег Голодюк грає в складі команди «Ворскла» (Полтава).