Сайт міста Рава-Руська

карта Рава-Руська
Область: Львівська область
Район: Львівський район
Місто: Рава-Руська
Населення: 8159 осіб
Щільність населення: 784 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 80316
Телефонний код: +380 3252
Координати: 50°13'46″ пн. ш. 23°37'38″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 242 м.
Площа: 10.41 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Рата
Рік заснування: 1455 р.
День міста: 08 вересня (2024 р.)

Міська рада

Адреса: вул. Ярослава Мудрого, 3
Телефон: 43-505
Офіційний сайт: http://rava.org.ua
Рава-Руська

Рава-Руська – одне з найдавніших містечок Галичини. Назву місту дав його засновник – польський князь Владислав. В Мазовецькій землі родинним осідком цього магната було містечко Рава. Щоби відрізняти обидва населені пункти, новозаснованому було додано пояснення «Руська», тобто українська. Друга частина назви може свідчити або на вказівку розташування поселення на теренах Галичини або ж про те, що домінуючим населенням тут були українці. Історики сходяться на думці, що слово Рава було назвою герба князя та його роду, що брав свої витоки від Равитів. Магдебурзьке право містечку надано 1622 р.

Достеменно відома дата заснування Рави-Руської – 1455 р. На початках свого існування містечко було невеликим населеним пунктом. Його утвердження розпочалося з XVII ст.., коли містечко опинилося на жвавих торгівельних шлях. Щороку сюди приїздили купці з усієї Речі Посполитої зі своїм крамом на велелюдні ярмарки.

Розкішні маєтності у містечку були місцем дипломатичних перемовин тогочасних європейських лідерів. Тут бували: польські королі Август ІІ та Станіслав Лєщинський, російський цар Петро І та шведський король Карл ХІІ.

Розвиток Рави-Руської продовжувався і за часів Австро-Угорської імперії. Особливо активізувалося економічне життя в містечку наприкінці ХІХ ст., коли тут була побудована залізнична станція. На рубежі ХІХ-ХХ ст. працювали невеликі виробничі підприємства: цегельня, свічкова фабрика, шпалозавод.

На початку ХХ ст. Рава-Руська була у вирі революційних і національно-визвольних подій. У 1919 р. у містечку і околицях відбувалися жорстокі бої між українськими та польськими військами.

Протягом 1940-1941 рр. довкола Рави-Руської радянськими інженерами велося спорудження укріпрайону. Під час Другої світової війни завдяки ним вдалося дещо затримати просування німецьких військ. Гітлерівська окупаційна влада на території міста створили табори, де головним чином знищувалися євреї. На Рава-Рущині було розстріляно або замордовано більше 17000 осіб єврейської національності, частину з них вивезли на «фабрику смерті» в містечко Белзець (тепер с. Гончарівка Золочівського району). Німецькі окупанти знищили більшість промислових підприємств міста, зруйнували центр Рави-Руської.

У повоєнний час усі зруйновані підприємства було відновлено, побудовано спиртзавод і маслозавод, нові школи, заклади культури, медицини, громадського харчування та магазини.

Найбільші підприємства сучасної Рави-Руської: шпалопросочувальний та спиртовий заводи, в останнє десятиліття нарощує обсяги виробництва маслозавод. Поблизу містечка розташований великий митний пункт пропуску між Україною і Польщею.

В Раві-Руській народився Ернест Титус Бандровский – досить різносторонній польський науковець, оскільки став доктором і в галузі філософії і в хімічних науках. Найвизначніші його праці: «Загальна хімія» у двох томах та дослідження з хімічної термінології.

Інші відомі уродженці містечка: історик польської літератури та полоніст Міхал Антоній Дадлез, історик та публіцист Освальд Ґурка, художник Давид Ландберг та композитор Едвард Олеарчик.

Рава-Руська відома численними архітектурними пам’ятками. Колишній монастир реформаторів з костелом Святого Михайло був побудований за проектом визначного архітектора Паоло Фонтани. Його спорудження датується першою половиною XVIII ст.

Ще один костел Рави-Руської – парафіяльний Св. Йосипа, побудований в 1770-1775 рр. Споруда має барокові риси і зовні схожа з римо-католицькими храмами в Берездівцях, Буську та Лопатині. До Другої світової війни в костелі перебував чудотворний образ XVII ст. Зараз ця ікона центральна в костелі м. Любича Королівського (Польща).

В рисах класицизму і бароко побудовано Юріївську церкву 1846 р. Стінописи всередині храму датуються 20-30-ми роками минулого сторіччя.

Одна з небагатьох вцілілих в центрі міста споруд – ратуша. В довоєнний час будівля була пожежною сторожовою вежею. На ратуші є досить цікавий годинник, в 2010 р. було відновлено його роботу після тривалої перерви.

Історія активності
BologumupBologumup
Опубліковано 1 тиждень тому: Bologumup
Bologumup
Реєстрація
Опубліковано 1 тиждень тому
Ruslana Петрівна
Опубліковано 3 тижня тому
подобається
Давид
Реєстрація
Опубліковано 1 місяць тому
Mariusz Мариуш
Опубліковано 1 місяць тому
подобається
Roman
Реєстрація
Опубліковано 2 місяці тому
Вікторія
Реєстрація
Опубліковано 2 місяці тому
Дура
Реєстрація
Опубліковано 2 місяці тому
Маг
Реєстрація
Опубліковано 3 місяці тому
Софія
Реєстрація
Опубліковано 3 місяці тому
Василь Василь
Опубліковано 3 місяці тому: Василь
Василь
Реєстрація
Опубліковано 3 місяці тому
M.B.
Опубліковано 3 місяці тому: M.B.
M.B.
Реєстрація
Опубліковано 3 місяці тому
Сергій
Реєстрація
Опубліковано 4 місяці тому
Ruslana Петрівна
Опубліковано 4 місяці тому
 
Ferita_S
Опубліковано 4 місяці тому: Ferita_S
Mariusz Мариуш
Опубліковано 5 місяців тому
подобається
Oleksandraborovik
Реєстрація
Опубліковано 5 місяців тому
Ruslana Петрівна
Опубліковано 5 місяців тому
подобається
Ruslana Петрівна
Опубліковано 6 місяців тому
подобається
Роман ПетровичРоман Петрович
Опубліковано 6 місяців тому
подобається
АнатолийАнатолий
Опубліковано 6 місяців тому
подобається
RikiRiki
Опубліковано 6 місяців тому
подобається
Андрій
Реєстрація
Опубліковано 6 місяців тому
Viktoria
Реєстрація
Опубліковано 7 місяців тому
АнатолийАнатолий
Опубліковано 7 місяців тому: Анатолий
Анатолий
Реєстрація
Опубліковано 7 місяців тому
Рава-Руська
Опубліковано 8 місяців тому
відвідував(-ла)
bnBndml2Z2wucHZnbD0xNDgxXyMkX1NFR0grJCQkYTNjYzBjZjgzNTMzY2YzMDc3Njk5MWMyOTBlZGFjMTE=