Сайт міста Дубляни
Район: Львівський район
Місто: Дубляни
Населення: 8459 осіб
Щільність населення: 1709 осіб/кв. км.
Поштовий індекс: 80381
Телефонний код: +380 3252
Координати: 49°54'00″ пн. ш. 24°05'34″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 269 м.
Площа: 4.95 кв. км.
Рік заснування: 1468 р.
День міста: 19 травня (2024 р.)
Міська рада
При в’їзді до Львова лежить місто Дубляни. Його назва походить від дубових лісів, яких колись було чимало в окрузі. Це порівняно молоде місто, в 1978 р. його було віднесено до цієї категорії населених пунктів.
Найперші згадки про Дубляни датуються 1440 та 1468 рр. Довгий час поселення лишалося звичайним селом. В ХІХ ст. тут був костел та вже працювала початкова школа. Церкви в селі не було, греко-католики ходили до парафії в сусідньому Малехові.
Околиці Дублян відзначалися цікавим різноманіттям ґрунтів, особливим рослинним світом та гідрологічним середовищем. Ці фактори стали вирішальними при виборі Галицьким господарчим товариством місця під закладання рільничої школи. Урочисте відкриття навчального закладу відбулося 9 січня 1856 р. Основними завданнями школи були забезпечити народне господарство кваліфікованими фахівцями, які б володіли передовими сільсько-господарськими технологіями і знаннями. На перших порах навчальний заклад утримувався коштами товариства, а також субвенціями державного бюджету. До 1878 р. школа мала слабку навчальну і наукову базу, бракувало відповідних лабораторій, навчальних будівель, врешті, житла для викладачів і студентів.
Та попри всі негаразди на початках, в 1880 р. школа стає вишом. Підвищення в науковому рівні навчального закладу сприяло його швидкому розвитку. На рубежі ХІХ-ХХ ст. в Дублянах було закладено ряд станцій, лабораторій, павільйони, ботанічний сад, побудовано навчальні корпуси і гуртожитки. Результати наукових досліджень школи визнають в Європі, а випускники навчального закладу працюють в усіх куточках Польщі.
В 1919 р. рільнича школа втрачає свою самостійність і стає аграрним факультетом Львівської Політехніки. Звідтоді студенти перші три семестри навчалися у Львові, а наступні три – вже в Дублянах. Нетривала перерва в роботі вишу була під час німецької окупації, але вже в серпні 1942 р. було організовані фахові сільськогосподарські курси. Викладовою мовою на них була німецька.
Новий етап розвитку колишньої рільничої школи розпочався вже в часи СРСР. З 1946 р. це знову самостійний вищий навчальний заклад – Львівський сільськогосподарський інститут. В 60-х рр. відбулася його суттєва розбудова: було споруджено нові навчальні корпуси, студентське і викладацьке містечка, їдальню. Наразі навчальний заклад носить назву Львівський національний аграрний університет. Тут працює 6 факультетів, здійснюється навчання за всіма освітніми рівнями, існують аспірантура та докторантура.
Що ж стосується самого містечка, то найгірші роки для нього настали в часі становлення радянської влади. Позаяк головним чином і студенти і викладачі були поляки, то їх виселили до Польщі. Там переселенці заклали поселення Дубляни, яке пізніше називалося Войнів, а тепер входить до складу Вроцлава.
З Дублянами пов’язані три роки життя Степана Бандери, з 1930 по 1933 р. він навчався агрономічному факультеті. В Незалежній Україні Провідникові ОУН встановлено меморіальну дошку та пам’ятник. В аграрному університет діє меморіальний музей С. Бандери, а міська влада присвоїла видатному студенту звання почесного громадянина Дублян.
Мають Дубляни і новітніх Героїв. На київському Майдані 20 лютого 2014 р. від кулі снайпера загинув Анатолій Жаловага.
Найбільша архітектурна пам’ятка Дублян – костел. Точне датування його побудови не встановлене, в джерелах згадуються дві дати: 1885 р. і 1895 р. Храм був діючим до 1940 р. Наразі це церква Успіння Богородиці УАПЦ. Храм має риси неоготики та невізантійського стилю.
Вартий уваги поміщицький будинок XVIII ст. Це – видовжена будівля з дубових дощок на потужних мурованих фундаментах. Під будівлею просторі пивниці. Раніше будинок мав колони, які надавали споруді урочистості та вишуканості. Довгий час використовувався під житло професорів рільничої школи.
В ботанічному саду знаходиться могила пані Льодинської, яка померла в лютому 1837 р. За оповідями вона подарувала свій маєток рільничій школі та заповіла себе поховати поблизу озера в парку.