Сайт міста Броди

Місто Броди лежить на межі Галичини і Волині, в серці Західної України – звідси приблизно по 100 км. до Тернополя, Львова, Рівного та Луцька. Зараз це районний центр на Львівщині з населенням майже 24000 жителів. Назва міста походить ще з часів Київської Русі і пов’язана з тим, що поселення оточували болота, котрі можна було пройти лише вбрід. З моменту свого заснування в 1584 р. Броди мають статус міста. В момент свого заснування поселення було назване Любичем, від назви гербу родини Жолкевських. Назва Любиче (Любич) не прижилася і з часом місто почало всюди фігурувати як Броди.

У «Повісті минулих літ» під 1084 р. згадано село Броди. З цієї дати прийнято починати літопис існування населеного пункту. Очевидно, що в цей час Броди лежали на важливому торгівельному шляху Пліснеськ-Володимир-Київ. В часи Галицько-Волинської держави Броди належали до Олеського ключа.

Нова сторінка в історії Бродів пов’язана з наданням Станіславу Жолкевському можливості побудувати в цих околицях нове місто. В 1584 р. на острові Лагодівського ставу було розпочато спорудження Любича. Новозбудованим містом керувала міська рада, на чолі якої були два райці. Одного райцю призначав сам С. Жолкевський, іншого обирала громада. Поруч з такими великими містами Речі Посполитої як Краків, Львів, Торунь і Люблін, Броди мали широкі повноваження в місцевому самоуправлінні. У місті двічі на рік відбувалися щорічні ярмарки, а всі купці, що ним проїздили були зобов’язані зупинятися тут торгувати на 3 дні. В часи середньовіччя Броди були так званим «ідеальним містом», де всі вулиці утворювали прямокутні квартали.

З 1772 р. і до Першої світової війни Броди були прикордонним містом Австро-Угорської держави. Вигідне економічне положення сприяло розвитку торгівлі, місто було свого роду вільною економічною зоною.

В часи Другої світової війни під Бродами відбулася масштабна битва поміж армією Вермахту, куди увійшла дивізія СС «Галичина» та радянськими військами. Ця битва відома під назвою «бродівський котел». Німецькі війська були тут розгромлені, завдяки цьому радянська армія отримала сприятливі умови для наступу на Львів. Самі Броди під час війни дуже постраждали, у місті було знищено більше 2000 будинків, особливо в середринковому кварталі.

З Бродами пов’язане життя багатьох видатних діячів. Так, книгарську справу тут провадив Фелікс Вест. Розпочинав свою кар’єру він у самбірській і бродівських книгарнях Яна Розенгейма. Одружившись з донькою книгаря Феліцією, Фелікс Вест поступово перебрав друкарню та книгарні тестя. Лише за 1888-1914 рр. видавництво Ф. Веста видало понад 600 найменувань книг. Репертуар цих друків надзвичайно широкий: художня література, літературознавство, філософія історія, тощо. Пізніше справу батька продовжили діти. Видавничий концерн Вестів проіснував до 1939 р.

У сім’ї Вінцентія і Клари Коженьовських 19 березня 1797 р. народився син Юзеф, в майбутньому один з найвидатніших польських драматургів та письменників. Працював в Кременецькому ліцеї та Харківській гімназії. У Харкові Юзеф Коженьовський написав свій найвидатніший твір – «Карпатські ґуралі». Під назвою «Верховинці» вистава з успіхом йшла на українській сцені.

Броди відомі своїми пам’ятками. В першу чергу це знаменита бродівська фортеця, від якої залишився оборонний вал та частково бастіони. У дворі фортеці розташований досить скромний в архітектурних оздобах двохповерховий палац Потоцький.

Оборонну функцію в Бродах окрім фортеці відігравала синагога. На жаль споруда після останньої пожежі перебуває в жахливому стані і потребує негайної реставрації.

Велику історичну і архітектурну цінність також мають: середмістя Бродів з кам’яницями XVII-ХІХ, церква св. Юра, парафіяльний костел, єврейський кіркут (один з найбільших в Україні), будинки гімназії, «Сокола», староства, Празького банку, повітового суду та міські вілли.