Сайт міста Луцьк

Луцьк – місто та обласний центр Волинської області, одне з найдревніших історичних міст України. Довгий час назва міста звучала як «Лучеськ».  Існує декілька версій походжень назви міста. Найбільш достовірніша пов’язана з тим, що в Луцьку  Стир робить вигин (луку). Легенди про лідера слов’янського племені лучан – Луку поки що немає документального підтвердження. Ще одна легенда пропонує дуже красиву оповідь. Пастух по імені Лука знайшов в бочці на Стиру грамоту на заснування Перемиля. Коли юнак віддав документ законним власникам, то вони назвали на його честь нове місто. Луцьк має міські права з 1085 р.

Виникнення Луцька пов’язане з приєднанням Волині до Київської держави. У зв’язку з цим, з метою укріплення західних околиць Русі тут було споруджено фортецю. Заснування міста таким чином датується приблизно 1000 р. Довгий час фортеця в Лучеську відігравала важливе військове значення, декілька століть її не могли взяти ні польські королі, ні татаро-монгольські ординці.

Вже на XІII ст. Лучеськ окрім всього іншого стає великим торгівельним і ремісничим центром Волині. З 1340 р. укріплюється статус міста, як державного та адміністративного центру Галицько-Волинської держави. Русько-литовський князь Любарт будує тут знову добре укріплений замок. На щастя замок вцілів до нашого часу і зараз є однією з найкращих споруд ґотичного стилю на Україні. В середині замкових укріплень був кафедральний собор, храм відіграв важливу роль в розвитку української духовності.

На  початку встановлення польської державності Луцьк не здає своїх позицій. Розвиток міста в економічному плані пришвидшило поселення тут вірмен, які всюди відзначались хорошими здібностями до ведення торгівлі. В цей час в Луцьк вони починають споруджувати перші муровані споруди. Луцьк за часів Речі Посполитої багатонаціональне – тут живуть українці, поляки, вірмени, євреї та представники такого малопоширеного народу, як караїми.

В XVII-XVIII ст. Луцьк переживає період занепаду. Мова йде не лише про економічний занепад,  спричинений політичними змінами, частими пожежами та епідеміями, але й занепад, як центр українського духовного і культурного життя.

Наступне століття нічого позитивного в життя Луцька не принесло. Губернським містом став Житомир, хоча були плани влаштування адміністративного центру в Луцьку або в Заславлі. Влітку 1890 р. під час відвідування міста російським  імператором Олександром ІІ він дуже здивувався, що повітовий центр Луцьк немає залізничного сполучення. За якийсь місяць-другий недолік було усунено і з Ківерців, найближчого населеного пункту, де була залізниця проклали окрему гілку.

Інтенсивний розвиток Луцька розпочався в часи відновленої Польської держави. За якихось 20 років вдалося зробити в рази більше того,чого не вдавалося  за більше століття російського панування. Тоді місто стає воєводським центром, у місті виникають перші значні промислові підприємства, брукуються вулиці. Поруч з цим в місті почали працювати численні школи, лікарні, театри.

Розвиток Луцька продовжився і в радянський час, інтенсивна розбудова міста відбувався в 60-70-ті роки ХХ ст. Сучасний Луцьк – одне з найкращих міст для проживаня, воно переживає процеси відновлення темпів розбудови, має великий економічний, культурний і туристичний потенціал.

Луцьк багатий на давні архітектурні пам’ятки, в першу чергу мова йде про окрему частину міста, яка називається Старим Луцьком. Заслуговують на увагу передусім: замок Любарта, численні православні і католицькі святині, будівля синагоги та комплекс будівель Луцького братства.

З Луцьком пов’язане життя не лише окремих видатних особистостей, але й цілих родин. Впродовж декількох років тут проживала родина Косачів. Олена Пчілка та Петро Косач приймали активну участь в житті міста, а Леся Українка черпала тут натхнення для свої  майбутніх видатних творів та написала свій перший вірш «Надія». Зараз в будинку, де проживала родина відтворено музейну кімнату – «Лесина вітальня».