Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
21 листопада 2014 16:31 | КиївМузей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків розміщується в Києві, з адресою вул. Терещенківська, 15 – 17. Особняк, в якому знаходиться експозиція був побудований в 1887 – 1888 роках, згідно з комплексним планом забудови площі перед Університетом св. Володимира Вікентія Івановича Беретті. Цей план включав у себе також і вул. Володимирівську та Бібіковський бульвар (нині – бул. Тараса Шевченка). Проект особняка Ханенків розробляв архітектор Роман Федорович (Роберт-Фрідріх) Мельцер – людина, яка мала справу в основному з замовленнями імператорського двору. Над внутрішнім оздобленням працював архітектор Леонард Марконі, до декорування доклали руку росіянин Петро Самойлович Бойцов, поляк Вільгельм Олександрович Котарбінський, австрійський художник Ганс Макарт, іспанець Барбудо Санчес, Михайло Олександрович Врубель.
В ХІХ сторіччі не було створено свого власного архітектурного стилю, отже, повсюди панувала мода на змішання різних історичних епох в оформленні будівель. Особняк Ханенків не був виключенням з цього правила: фасад містить в собі риси венеціанських палаццо, всередині можна побачити елементи бароко, рококо, готики, Ренесансу та інших стилів.
Сам особняк від початку планувався не тільки і не стільки як житловий будинок, а саме як виставочні зали для колекції художніх виробів, яке подружжя Ханенків збирало значний час. Інтер’єри кімнат повинні були відповідати виставленим у них речам і створювати у відвідувача відчуття перебування у відповідній епосі.
Швидко з’ясувалось, що особняк замалий для колекції, що весь час поповнювалась новими експонатами. Тому в 1891 році до нього приєднали двоповерхову добудову (над нею працював Олександр Степанович Кривошеєв). Це змінило зовнішній вигляд будинку – щоб додати фасаду цілісності, між вікнами на другому поверсі з’явилось зображення гербу Ханенків. В 1914 році, завдяки нівелюванню вулиці, був побудований глухий цоколь. Це, в свою чергу, спричинило появу пандусу біля парадного входу, який замінили на ґанок з високими сходами в 1924 році.
Ще за років існування Російської імперії, картини з колекції Богдана Івановича і Варвари Николівни (в дівоцтві – Терещенко) Ханенків брали участь у кількох виставках, проте подальші події змусили відмовитись від подібних заходів. В 1917 році помер Богдан Ханенко. 21 грудня 1918 року його дружина передала всі виставочні цінності Українській Академії наук, але вже в 1921 році музей під свою юрисдикцію забрала Радянська Академія наук України. Датою заснування музею вважається 1919 рік. 1924 року йому було присвоєно назву Музей мистецтв, потім її переправили на «Музей західного та східного мистецтва» і тільки за часів незалежності України повернули ім’я Ханенків до офіційної назви.
На даний час фонди музею нараховують близько 20 тисяч експонатів. Приватна колекція Ханенків становить основу експозиції і, безумовно, відображає особисті смаки її фундаторів. Незважаючи на великі втрати часів громадянської та Другої Світової війн і подальше ігнорування потреб музею, тим не менш, виставлені вироби мистецтва насправді вражають. Тут можна побачити шедеври Гойї, Веласкеса, Белліні, Рубенса, Строцці, Брейґеля, Хосе де Рібера, Буше. Окремий зал відведений для експонування Візантійських ікон VI – VII ст. Серед них є чотири воскові – найстародавніші з усіх відомих на даний момент християнських ікон.
Окрім живопису, якому надавали явну перевагу під час формування колекції, можна побачити і скульптури Стародавнього Єгипту, Греції, Риму, доби відродження і бароко.
В музеї проводяться екскурсії для всіх вікових категорій, відбуваються тимчасові виставки, навіть даються концерти класичної музики. Загалом, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків посідає гідне місце у київській низці музейних об’єктів, гаряче рекомендованих до відвідин.